Активізація навчальної діяльності учнів  шляхом застосування здоровязберігаючих технологій у процесі вивчення хімії та біології

Провідна педагогічна ідея досвіду: досвід дозволяє розвивати й удосконалювати особисту практику учителів хімії, обумовлює інтенсифікацію педагогічної  діяльності, модернізує процес навчання на сучасному етапі. В описі досвіду визначено основні види діяльності вчителя та учня, які забезпечують формування здоров’язберігаючої компетенції, запобігаючи перевантаження школярів та вчителів та раціонально використовуючи час.

     Практична значущість досвіду полягає в тому, що впроваджуючи здоров’язберігаючи технології на уроках та в позаурочний час, в учнів формуються конкретні навички, позитивна поведінка щодо збереження та зміцнення здоров’я, вміння продуктивно організовувати власне життя, вести здоровий спосіб життя, бажання зробити навколишнє середовище позитивним та безпечним для здоров’я. 

    

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: на сучасному етапі розвитку шкільної освіти використання набутих знань і вмінь у повсякденному житті - компетентність, має особливо важливе значення.

     

Науково-теоретична база досвіду: теоретичними засадами досвіду виступає аналіз досліджень таких вчених:  Серікова В.В., Дригайло С.М., Кучер Л.І. та теоретичні викладки вчених відносно особливостей формування здоров’язберігаючої компетенції у школярів. Методологічною основою дослідження являються праці вчених - дидактів: Бабанського Ю.К., Подможеної С.І., Шаповаленко С.Т., Тихонова І.І.  

Здоров’я дітей і підлітків у будь-яких соціально-економічних і політичних ситуаціях є найактуальнішою проблемою і предметом першочергової важливості. Нація, що не дбає про здоров’я своїх дітей, приречена на вимирання. Законом України "Про загальну середню освіту" у статті 5 поставлено завдання "…виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян, як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів".

Учень повинен перерос тати  вчителя,  а  вчитель  -  пишатись   ним.  Ось   умова,  за  якої   освіта   набуває   навчального  та   розвивального   характеру.  Головна  мета активізації навчально - розвивального  навчання - навчити  учнів  самостійно  вчитися, вільно  орієнтуватися  у  величезному  потоці  інформації, що  сьогодні  одержують  наші  учні, відокремлювати  головне, логічно  й  послідовно  викладати  свої  думки, працювати  творчо, об’єктивно  оцінювати  свою  роботу  та   роботу   товаришів. Створити їм сприятливі умови навчання, оптимізувати навчально – виховний процес відповідно до вікових, статевих та індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог, забезпечити достатній та раціональний організований руховий режим основне завдання здоровязберігаячих технологій.  В  теперішній   час    важливу   роль  відіграє   активізація  навчальної   діяльності  учнів,  виховання  у  них   потягу  до  безперервного    удосконалення   набутих  знань  і  формування   умінь  самостійно   поновлювати  свої  знання ,  застосовувати   їх   на   практиці, уміти зберегти своє здоровя і здоровя оточуючих.

 Уроки хімії, можливо як ніякі інші, дають нам можливість формувати здоров’язберігаючу компетентність. Так, вже на перших уроках хімії у сьомому класі, під час вивчення правил поведінки у хімічному кабінеті, вказую на правила поведінки з різноманітними речовинами. Під час уроків використовую мотиваційні запитання, які дають змогу учням задуматись, поєднати хімічні знання з турботою про своє здоров'я.

1.                     Як за допомогою індикаторного папірця визначити, чи свіже м'ясо? (свіжий м'ясний сік має слабо кислу реакцію; якщо реакція нейтральна або лужна, краще обрати продукт у іншого продавця).

2. Чому місце укусу мурашки рекомендують змазати нашатирним спиртом? (Нашатирний спирт це луг, а отже нейтралізує кислоту, тому біль проходить).

3. Як діє спирт на клітини та тканини організму? (спирт ослаблює і руйнує живі клітини. Саме на цій здатності спирту засноване його застосування в медицині, як дезінфікуючого засобу. Але разом з тим етиловий спирт це хімічна речовина, яка докорінно змінює характер функціонування організму людини).

4. Чи є безпечним вживання оцту? (оцтова кислота у харчовій промисловості застосовується як консервувальний засіб та смакова приправа у концентрації  3%, 6%, 9%.  А при попаданні великої кількості оцту на слизові оболонки порожнини рота, глотки, стравоходу, шлунка, кишок, гортані розвивається хімічний опік. Особливо небезпечні розчини оцтової кислоти для очей.

5. Чи безпечним є вживання продуктів, що містять харчові добавки? (до харчових добавок належать: барвники, консерванти, регулятори кислотності, підсилювачі смаку та багато інших. Наприклад харчова добавка натрій глютамат призначена для посилення смакових відчуттів за рахунок збільшення чутливості рецепторів язика. Походить вона з Японії, де її називають "душею смаку".

Із 1908 року її почали використовувати для виготовлення виробів з низькосортного мороженого м’яса та сої. Винахідник цієї речовини застерігав, що в гарячій страві, яка перебуває на вогні, натрій глютамат може перетворитися на слабку отруту. Щорічно людство вживає його у кількості понад 200 тис. тон на рік).

6. У яких випадках потрібно вживати активоване вугілля і яких правил при цьому потрібно дотримуватись? (Активоване вугілля можна пити в наступних випадках: якщо є здуття живота, отруїлися не свіжої їжею. Дія токсинів на організм буде відразу ж припинено. А самі токсини будуть виведені з організму природним шляхом. Одна таблетка активованого вугілля розрахована в середньому на десять кілограм маси тіла.

Таблетки необхідно запивати тільки простою питною водою, ні чаєм, ні молоком. І при цьому самі таблетки не треба розжовувати, ковтати їх слід цілком. Дія таблетки (адсорбуючу дію) розпочнеться безпосередньо в шлунку. Якщо ж таблетку розжувати, то адсорбуючу дія почнеться в роті. Крім того активоване вугілля можна використати для очищення води).

7. Яке значення має йод для організму людини? (Йод та його сполуки (йодинол, розчин Люголя) в медицині застосовують як антисептик. Крім того як хімічний елемент він надзвичайно важливий для здоров'я людини. Можна самостійно визначити, чи достатньо йоду в організмі? Для цього потрібно нанести йодну сітку на внутрішню частину стегна. Якщо вона зникне через три години - організму йод просто необхідний, 6-8 год. - нестача йоду не помітна, через добу - йод в організмі в нормі. Йодна сітка це протизапальний засіб. При нанесенні на шкіру вона виявляє місцеву подразнюючу дію, розширює капіляри.

Активізація   навчальної  діяльності   учнів  сприяє   дотримання  таких   вимог  до   викладу   навчального  матеріалу:

           1).  Чітка  постановка  мети  викладу   і   завдань  перед   учнями.  Ясність    і  чіткість   мети,  конкретність   завдань  мобілізує   увагу  учнів,  а  увага   активізує   мислення.

            2).    Послідовність,  логічна  цільність  викладу.  Використання   унаочнення,  ІКТ,  хімічного   експерименту.

            3).   Емоційність  викладу  навчального  матеріалу ,   диференційований   підхід  до  учнів,  врахування  їх  індивідуальних  особливостей.

             4).   Проблемність    навчання,  тобто  постановка  запитань  і   завдань  у  процесі   подачі  матеріалу,  побудова   гіпотез  і   розв’язання  їх  через   аналіз   суперечностей.

             5).  Використання хвилинок відпочинку, розвантаження, психологічного настрою.

            Істотну   роль   під   час   подачі   навчального   матеріалу   відіграє  манера   викладу  -   вміння  вчителя   в  потрібний   момент   помовчати,  сказати  не  все,  залишити   щось,  щоб  додумали  самі  учні,  не  поспішати   із   зіставленнями   і   висновками.  Думка  учнів  у  деяких   випадках  повинна  ніби  випереджувати   виклад   вчителя ,  а  в   окремих  випадках   і  доповнювати.

        Велику  роль   у  активізації     навчальної  діяльності    учнів   відіграє   правильний   вибір   типу   і   відповідної  структури  уроку.

        Згідно   концепції    оптимізації   немає   ні   добрих,   ні  поганих  типів  уроків, а  є   вдалий  (оптимальний)  чи  невдалий   (неоптимальний)   їх  вибір. Уроки плануються  з навчальної теми у певній послідовності - блоком, використовуючи  модульно - розвиваючу систему. Складають її п'ять основних типів уроку:

1 . Пояснення нового матеріалу – урок - лекція;

2. Семінарське заняття з поглибленим опрацюванням навчального матеріалу, в процесі самостійної роботи учнів (3-4 уроки) робота з термінами, визначенннями, заповнення таблиць, схем, порівняльних характеристик, написання рівнянь реакцій) і т.д.

3.      Лабораторно-практичні заняття ( виконання лабораторних робіт,
практичних робіт, розв’язування задач);

4.      Комбіновані уроки;

5.  Уроки узагальнення знань.

Дуже важливо, що на кожному уроці проводжу вивчен­ня, повторення і контроль навчального матеріалу всієї теми в цілому. Вважаю, що на одному занятті засвоїти навчальний матеріал на рівні, що вимагає достатній і високий програмовий рівнь, не можна. Одне заняття в кращому випадку дає більш поверхневе уявлення про зміст виучуваного розділу. Для засвоєння його потрібне і багаторазове повторення і глибоке осмислення матеріалу у взаємозв'язку з іншими розділами.

Втілюючи на практиці принцип розвиваючого навчання, завжди будую урок на високому рівні складності: пропоную учням колективно обмірковувати поставлену проблему, досить часто відходжу від традиційного комбінованого уроку, викладаю матеріал блоками.

У своїй творчій діяльності використовую набір різних видів діяльності - від репродуктивного до творчого мислення з послідовними ускладненнями засобів діяльності від пояснювально - ілюстративного до дослідницького. Основним видом діяльності на уроці є пошукова бесіда, робота з підручником та додатковою літературою ( навчальні посібники, довідники, словники), вирішення проблемних ситуацій.

Домінуючими в методичному арсеналі вчителя є такі методи і прийоми, які потребують активної розумової діяльності, з допомогою яких формуються вміння аналізувати, порівнювати, бачити проблеми, будувати гіпотезу, знаходити причини явищ.У тих випадках, коли учні не можуть самостійно підійти до вирішення того чи іншого питання, не поспішаю сама пояснювати, а наполегливо вчу учнів шукатихід міркувань, бачити проблеми , будувати гіпотезу, знаходить причини явищ.

Звичайно, розкриття цих питань вимагає певних знань на логіку побудови мислення. При такій навчальній роботі виникає зацікав­леність до пізнання наукової картини світу, а знання переходять у переконання . У даному випадку при організації пізнавальної діяль­ності переважають пошукові методи.

На уроках використовуєю опорні схеми і конспекти, якими користуються діти на протязі вивчення всієї теми. Ці схеми допов­няються, удосконалюються в процесі роботи на уроках під час застосування  елементів методики «Навчання в русі», мета якої – зміцнення фізичного, духовного, психічного здоров’я учнів шляхом комплексного розв’язання педагогічних, медичних та соціальних завдань з урахуванням індивідуальних особливостей дитини в різні вікові періоди. Працюючи над упровадженням в практику роботи елементів пізнавально- рухового навчання, роблю висновок: рухові вправи спонукають дітей застосовувати свої розумові здібності і роблять цей процес цікавим та захоплюючим. Рухову активність під час занять організовую відповідно до особливостей дидактичного матеріалу, що застосовується на уроках і є запорукою нормального розумового та фізичного розвитку дітей.

Неабияке місце відводжу  мотивації навчальної діяльності. Розпо­чинаючи нову тему, завжди ознайомлюю дітей з метою уроку, вимагаю, щоб вони самостійно доходили висновку про роботу вив­чення певного матеріалу.       Активізація  пізнавальної   діяльності   учнів   стимулює  пізнавальний   інтерес  до   предмета,  що  вивчається ,   виховує   свідоме   ставлення   до  навчання ,  розвиває  самостійність,  активність   учня,  сприяє формуванню   професійних  інтересів.

       Знання  -   лише  засіб  розвитку  мислення. Розум   розвивається  в  процесі  діяльності.  Тому  все,   що  стимулює  активну   розумову    діяльність, створює   умови   для  цієї   діяльності  (проблемні   ситуації, захопленість,  інтерес,   усвідомлення  потрібності  того, що  вивчається, вчасний відпочинок і  активізація розумової активності), безпосередньо   відповідає   процесу   розвитку    мислення.

Здавна було відомо, що за допомогою запахів і музики  можна керувати настроєм і працездатністю. Аромотерапія та музтерапія це засоби активізації розумової діяльності. У середні віки студенти носили вінки з петрушки і м’яти під час підготовки до екзаменів, щоб активізувати пам'ять при вивченні матеріалу. Проводжу ароматизацію приміщення класу за допомогою аромолампи з використанням різних ароматичних олій. Використовую різні аромати у залежності від виду навчальної діяльності, яка буде відбуватися на уроці.

Аромати полину підвищують точність роботи і збільшують її швидкість. М’ятна олія надає відчуття свіжості, а також використовується, як засіб, що підвищує концентрацію уваги, поліпшує пам'ять, знімає перевтому.

Аромати апельсину, ялівцю, хвойних дерев відновлюють працездатність, підвищують продуктивності праці, є профілактика інфекційних захворювань, підвищують імунітет.

Сприяння музики тісно повязане з розумовими процесами, вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Музика, що сприймається слуховим рецептором, впливає на загальний стан організму, викликає реакції, повязані зі зміною кровообігу, дихання. При виконанні творчих завдань, щоб зняти нервову напругу, заспокоїтися, налаштуватися на активну роботу, використовую твори Чайковського (Баркаролла, Сентиментальний вальс), Бізе (Пастораль),Шостаковича  (Романс з кінофільма «Овід»)

При виконанні завдань на картках використовую метод колірного впливу.Цей метод може виступати як медитація, лікування, вияв фізичного і психологічного стану  та оздоровлення учнів.

На всіх уроках використовую хвилинки відпочинку, розгрузки, психологічного настрою. Це налаштовує учнів на активну роботу, на хороше самопочуття, настрій, породжує добрі думки, почуття, зосередженість. Учитель підібрала і розробила ряд фізкультхвилинок відповідно до тем уроків.

Такі методи і форми роботи допомагають створювати сприятливі психолого-педагогічних умов навчання та є важливими для формування компетентностей та збереження здоров’я учнів.