АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

   Коли одного з давніх філософів запитали: «Що цінніше – багатство чи слава?», він відповів: « Ні багатство, ні слава не роблять людину щасливою. Здоровий бідняк щасливіший за хворого короля!» Ці слова точно відображають головну думку: багатство людського життя – це здоров’я.

"Мати гарне здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням: "Я почуваю Себе чудово! Я живу чудово!” – писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч. Відомо, що основна мета життя – щастя. Але до нього веде одна дорога: міцне здоров’я. Здорова людина любить життя. Здорова людина рідко буває нещасливою. 

Тому одним із пріоритетних напрямків роботи Кривушівського навчально-виховного комплексу є створення здоров'язберігаючого освітнього середовища, що передбачає раціональне планування навчального навантаження на дитину;  вміле поєднання її рухової активності з розумовою діяльністю, організацію збалансованого харчування тощо.
Кожен член педагогічного колективу  працює над тим, щоб оволодіти теорією та методикою впровадження у навчально-виховний процеc  здоров’я - зміцнювальних технологій, методикою формування основ здорового способу життя учнів.

 Адже здоров’я дитини – це стан її повного фізичного,  душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров’я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. [ 1, ст. 11 ]

Нині перед школою постає завдання не лише забезпечити певний стандарт знань і рівень вихованості випускника, а й турбота про стан здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу і насамперед учнів. Виходячи з цього, до річного плану роботи НВК введено розділ «Організація оздоровчо-освітнього процесу».        

Враховуючи загальновизнаний світовий досвід і той факт, що стан здоров'я дітей визначають насамперед умови перебування та навчання в школі, де вони проводять значну частину свого життя, педколектив НВК в 2009 р. долучився до державного експерименту «Розробка моделі «Школа сприяння здоров'ю» в навчальних закладах України різних типів і рівнів акредитації» за темою «Здорова дитина — майбутнє нашої країни».

Усі ці напрями й лягли в основу науково-методичної проблеми школи, «Навчання   та   виховання   на  засадах   формування   і   розвитку життєвих  компетенцій  гармонійної  особистості  як  засіб   орієнтації  на здоровий спосіб життя», яка організовує, робить цілісним увесь комплекс форм, являючи собою своєрідний  системо - визначальний чинник.

Сучасний освітній процес у НВК характеризується широким впровадженням здоров’язберігаючих технологій. І це є об’єктивним процесом, новим етапом в еволюції освіти, на якому переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.

Здоров'язберігаючі технології передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків. [ 3, ст. 12 ] Учитель працює так, щоб навчання та виховання дітей в школі не завдавало збитку їх здоров'ю, не знижувало рівня мотивації навчання. Діяльність загальноосвітнього закладу зі збереження та зміцнення здоров’я учнів лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров’язберігальні та здоров’яформувальні технології. Аналіз існуючих здоров’язберігальних технологій дає можливість виокремити такі типи технологій у сфері збереження та зміцнення здоров’я. Здоро’язберігальні – ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. До конкретних методів належать:  диспансеризація учнів;-  профілактичні щеплення;-  забезпечення рухової активності;-  вітамінізація, організація здорового харчування (включаючи дієтичне);-  заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов’язані з респіраторно-вірусними інфекціями, зокрема COVID -19.

Оздоровчі технології, спрямовані на зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музикотерапія. Деякі методи,  як фітотерапія та гімнастика використовуються як у межах здоров’язберігальних, так і в межах оздоровчих технологій. Технології навчання здоров’я – гігієнічне навчання (раціональне  харчування, догляд за тілом); формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів); профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами; статеве виховання. [ 2, с.54  ] Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загальнонавчального циклу; введенню до варіативної частини навчального плану нових предметів; організації факультативного навчання та додаткової освіти.

Здоров’язберігаючі технології навчальний заклад використовує не тільки під час вивчення обов’язкових предметів, а  і при вивчені курсів за вибором, які вивчаються за рахунок годин варіативної складової навчального плану .

До таких курсів належить - Риторика . Цей курс складено на основі нового розуміння предмета риторики як науки, що інтегрує  знання і вміння логіки, естетики, етики, техніки культури вербального і невербального мовлення .

Риторика – наука про  красномовство, ораторське мистецтво.

Основна мета курсу: забезпечити формування особистості , яка б володіла певним запасом мовленнєвої інформації для орієнтування в конкретних комунікативних ситуаціях , уміла будувати власні висловлювання, зберігала культурно- мовленнєві традиції українського народу.

Особливості викладання риторики у поєднанні  із здоров’язберігаючими технологіями  :

Рис.1

Артикуляційна гімнастика – проводиться на початку уроку і   спрямована на розвиток мовленнєвого апарату, дикції, дихання. Вона допомагає  не тільки учням мати чітку вимову звуків, але і зміцнює  м’язи обличчя краще , ніж масажист. Такі заняття проводяться у початкових класах  - 1 година на тиждень. Рис.1

Для учнів 5-9 класів у програму   введено базовий інтегрований  курс – Валеологія. Значимість зумовлюється значенням цього курсу у пізнанні природи, людини, взаємодії людини з довкіллям і суспільством, що сприятиме  формуванню її як здорової, активної особистості, як цілісної системи, що само розвивається та самоудосконалюється.  Валеологічні знання – знання про здоров’я людини, умови та способи його формування, збереження, зміцнення та передачі наступним поколінням із врахуванням природних, соціальних, індивідуальних особливостей.

Рис.2

Оволодіння валеологічними знаннями в системі неперервної освіти дає можливість кожному усвідомити свою роль у справі формування, збереження, зміцнення особистого здоров’я для передачі його своїм нащадкам; сформувати дбайливе ставлення до природного і соціального довголіття. Також діти відвідують гурток «Юний валеолог» Рис.2

Таким чином, основна мета валеологічної освіти – збереження і зміцнення здоров’я українського народу шляхом формування валеологічного світогляду, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я як головної умови якомога повнішої реалізації творчого і фізичного потенціалу особистості.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, дитина пізнає саму себе, розвиває своє тіло й пристосовується до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів із фізичної культури забезпечує потреби дитини в руховій діяльності.

Педагогічним колективом навчального закладу  впроваджуються інновації, що якісно змінюють шкільне освітнє середовище; затверджено оздоровчий режим (введенні обов`язкові фізкультхвилинки під час проведення уроків, які спрямовані на відновлення працездатності, уваги, запобігають захворюванням опорно-рухового апарату, зору, рухливі перерви, ігри на свіжому повітрі, щоденна  ранкова зарядка)

Отже, здоровий спосіб життя перестане бути недосяжним, коли основам цього будуть навчати у сім'ї, школі, формуючи у підростаючого покоління валеологічну свідомість і розуміння цінності саме такого способу життя, коли батьки, педагоги, держава будуть підтримувати даний процес і сприяти йому.

Список використаної літератури

1. Волкова І.В. Становлення шкіл сприяння здоров'ю [Волкова І.В., Марінушкіна О.Є., Покроєва Л.Д., Рябова З.В]. - Харків: ХОНМІБО, 2007

2. . Оржеховська В.М. Теоретико-методологічні засади формування здорового способу життя дітей і молоді / В.М. Оржеховська. - К., 2002.

 3. Формування здорового способу життя молоді; навчально – методичний посібник.- Київ, 2005